Об'єкт: Томас Алан Уейтс
Вид: шпіон, що затаївся у темних кутках дешевих кабаків та мотелів, звідки спостерігає за життям простого темного люду
- потім те життя оспівує у піснях-баладах
Вік: 60 років
Рідне місто: Помона (штат Каліфорнія, США)
Любить: своїх дітей, жінку; Кіта Річардса; Боба Ділана; дешеві бари та готелі; говорити метафорами.



Коли задумуєшся над тим, чи правильно розпорядилася доля життям Тома Уейтса (чи, навпаки, він розпорядився долею у
своєму житті), то стає зрозуміло, що недарма... Недарма він не закінчив школу. Якби Том отримав середню освіту, хто знає,
чи випробував би він на собі професії ресторанного повара, швейцара, розносчика піци та піаніста. А якби він їх не випробував - то чи написав
би ту велику кількість ресторанних-готельних балад, що притаманні долі моряка, у якого немає ні кола, ні двора. А якби Том
не писав пісні, то став би відомим, потрібним людству, чи розкрив би свої таланти. Там, біля темних, оповитим сірим димом
гірких сигарет барних стійок, він записував почуті діалоги відвідувачів, саме там Уейтс пізнавав життя з його мудрістю і проколами, там він починав
грати на фортепіано для п'яних відвідувачів. Саме звідти і прийшла музика Тома Уейтса, якого ми знаємо зараз.
Він - американський співак, автор пісень, композитор і навіть актор, що так вражає слухача своєю непокірною меланхолією, хрипотою голосу,
що несе у собі велику кількість викурених сигарет, випитого віскі та неосяжний життєвий досвід. У його музиці можна розгледіти велику жанрову палітру: тут і джаз, і кабаре, і блюз, водевіль, альтернатива. Його деякі альбоми стали золотими у багатьох країнах, Том є власником кількох Греммі і навіть
Оскара за написаний ним саундтрек.
У крові Уейтса тече різноманітна суміш національної крові, так як мати його шотландсько-ірландського походження, а батько -
норвезького.
Ще з дитинства Том вчився грати на сусідському піаніно. Біля його ліжка лежали блокнот і ручка, куди часто посеред ночі
записувалися вірші та різноманітні ідеї. А все побачене у бідних кварталах, пропитих барах та мотелях ні краплі не засмутило співака,
а навпаки - дало йому велику дозу натхнення для написання мелодій та віршів. Саме тому у його баладах ми чуємо про моряків, які
не мають постійного місця проживання, а снують дешевими забігалівками. Саме тому у його піснях хтось тужить, плаче і вмирає.
Справжню музичну кар'єру Том розпочав у віці 21 рік, коли переїхав до Лос-Анджелесу. До речі, Уейтс, на відміну від його однолітків,
не перейнявся культурою хіппі. У віці 23 роки Том постійно виступав в одному з клубів лос-Анджелеса, де здобув прихильників
своєї творчості в особах Елтона Джона, Джоні Мітчела, Бонні Рейта.
Існує добре перевірена часом одна істина: чим більше митцю трапляється перешкод та непорозумінь зі сторони оточуючого світу -
тим кращою стає його творчість. На шляху Уейтса траплялося чимало проблем, які були щільно пов'язані з його творчістю. Він був своєрідним
затвірником, коли у 76-му музиканти із оточення Боба Ділана вийшли на сцену замість Уейтса на концерті у Новому Орлеані. Перші платівки співака
не сприймалися ніким, окрім невеличкої групи прихильників. Том пройшов крізь нетрі алкогольної залежності.
За його плечима числяться 20 альбомів, 8 збірників, акторська гра у 19 фільмах, робота у театральних постановках, написання саундтреків до
кінострічок. Том співпрацював із Кітом Річардсом, а його дебют у кіно відбувся на одному майданчику зі Сталоне.
В одному з його останньому альбомові пісня "Післязавтра" має цілком політичний характер. У ній автор виступає проти війни в Іраку.
Також співак випустив власну книгу під назвою "Том Уейтс: невинні у сні". У ній зібрані всі інтерв'ю і статті за всю тридцятирічну кар'єру.
У книзі автор записує також підслухані в барах і свої різноманітні видумані історії.
Що найцікавіше в історії Уейтса - він завше намагався зробити щось неформальне, іти поза течією, віднайти новизну у повсякденних речах
і ніколи не творив чогось задля прибутку. Він надзвичайно рідко знімає відеокліпи, тим паче, його ім'я голосно лунає над просторами
музики та кіно.
Коли журналісти запрошують Тома на інтерв'ю, Уейтс сам обирає місце зустрічі. Зазвичай це дешевий бар чи мотель на околицях міста.
Нині Уейтс проживає разом зі своєю дружиною (з якою одружений майже тридцять років) та трьома дітьми в одному з округів Каліфорнії.
Там він насолоджується усамітненням, щастям простої людини, пише свої піратські пісні, грає на фортепіано і переробляє звичайні
життєві події у незбагненні, потойбічні. Часом він порівнює свої будні з буднями одного покійного сусіда, такого собі "сусіда з дитинства".

Оксана Шамонова