«Країна:фанк&реггі»: сталося!
Сталося. Міжнародний день фанку та реггі прогримів по повній програмі. Було все – цікаве спілкування, багато цікавої музики, призи від партнерів проекту (правда, для відвідувачів офлайн-майданчику в Олександрії ), багато гарного настрою та радіопрограми, присвячені тільки нашому проекту. Тепер, коли нарешті перевели подих, можемо зробити певні висновки та влаштувати «розбір польотів».
Як виявилось, фанк та реггі є більше ніж непопулярними напрямками музики в Україні, але – не в Росії. Там якраз раста займає чи не перше місце серед уподобань мешканців великих міст. І чи не всі вони поклоняються Джа : ) Жарт. Але доля істини у цьому є – 90% учасників нашого онлайн-чату складали якраз музиканти російських гуртів. Де поділися українці та що завадило заявленим колективам з’явитися у онлайні – не так важливо. Важливий тут інтерес до фанку та реггі як самостійних напрямків музики. Втім, у нас в країні виділяється не дуже чітка межа між «власне фанком» та «власне реггі», тоді як в Росії все зовсім інакше. «Фанк-коллективы можно услышать чаще всего на джазовых мероприятиях. Ничего странного, просто джаз и фанк - течения достаточно родственные. Джазовых коллективов гораздо больше, чем фанковых, но! они не чураются исполнять отдельные фанковые композиции. Но я не видел ни одного фанкового коллектива на регги-тусах» - зізнається один з учасників гурту «Джайа» (м.Вологда).
Звучали думки про можливе повторення онлайн-чатівки по тематиці фанку та реггі взимку за участі більшої кількості гуртів з Росії та Білорусії. Висувалась ідея перенесення спілкування у офлайн, але то – у далекій перспективі. Втім, все залежатиме від того, наскільки в Україні приживеться раста-культура. Адже, як сказав один з гостей програми ТРК «Вежа», «це продукт, який в нашій країні не росте. Він чужий для нас, тому і непопулярний». Є над чим задуматись, чи не так?
Ми розпитали програмного директора ТРК «Вежа» (м.Івано-Франківськ) Олену Коновалову про те, наскільки вплинув Міжнародний день фанку та реггі на чи не єдину ФМ-радіостанцію, яка, як то кажуть, «руками і ногами» підтримала проект.
Чому ТРК "Вежа" згодилась підтримати проект "Країна:фанк&реггі" та присвятити день музиці одного напрямку?
Ми намагаємося підтримувати усі мистецькі події які відбуваються в місті. В новинах від інформаційної служби радіо “Вежа» завжди є сюжети на цю тематику. У програмах – розгорнуті інтерв’ю з митцями. Чому погодилися… Перш за все - це популяризація стилів, які, на мою думку, у нас в країні мало відомі. Я, як музикант за фахом, відчуваю ці стилі, як солодкий мед серед гіркої "попси". Загалом, рішення ми приймали разом з колективом. Перечисливши, іванофранківські команди, які грають у стилях фанк та реггі, ми зрозуміли, що таке свято "популяризації" просто необхідне. Адже гуртів виявилося доволі мало. Ну просто дууууже мало :-). Ростислав Войтичук підшукав україномовну музику у цих стилях. Ми прослухали. Я помізкувала над програмами, і так визріла ідея підтримати проект, розповісти і про місцевих виконавців, і про знаних метрів цієї музики. Окрім того, як на мене, такі акції "зближують" або, точніше, можуть зблизити "Схід-Захід", а згодом розвіяти і усунути надуману політичними силами проблему - непорозуміння між жителями Сходу та Заходу України.
Якою була реакція власника ТРК на такий експеримент?
Позитивна. Адже в ефірі йшлося про мистецтво нашого краю, яке вже давно забули. А як я вже казала, метою нашої радіостанції є висвітлення подій міста. У цей день ми від концепції не відступили. Були в гостях виконавці, які творять цю музику, ми почули про їхню теперішню творчість, про стан музичного мистецтва в Україні тощо.
Чи зросли 31 липня рейтинги вашого радіо та чи збільшились масштаби аудиторії слухачів? Чи відповідали вони очікуванням?
Споглядаючи на дописувачів, число збільшилося. Аудиторія дещо розширилася. Маю надію, що попередніх поціновувачів не поменшало : ) Адже до цього дня музики у стилі фанку та реггі в ефірі було не багато. Але інформація була добрана для слухача нашої вікової аудиторії, а це 35-55 років. Люди, які вміють аналізувати та є молоді «душею».
Яка музика є "форматною" для вашого радіо?
У музиці ми зосереджуємо увагу на якості. Беремо до уваги музичне оформлення, звук, вокал, обробку. У світі є так багато хорошої професійної музики, яку на українських радіостанціях, на жаль, почути практично не можливо. А ми, як радіостанція комунальна, можемо собі дозволити деякі «відхилення» від загальноприйнятого формату. Якщо перечислити стилі, які звучать на нашій радіостанції – вийде цілком звична картина: поп-рок, стара поп-класика, R&B, є поп-джаз і блюз, сучасні хіти... Велика увага українській музиці. Її в нас ефірі за добу не менше 50 відсотків. Але загалом, радіостанція вирізняється з-поміж інших. Плей-лист довший, тобто немає такої кількості повторів пісень в ефірі за день і немає «поющих трусов».
Чи згодились би ви провести подібний експеримент, присвячений, скажімо, року чи джазовій музиці? Тематичні програми - чи мають вони шанс на існування?
Безперечно. Я би, правда, не називала це експериментом. А тематичні програми у такий день просто необхідні. Адже слухач може не лише прослухати музику у певному стилі, але і дізнатися про те, хто створює зараз її, хто був «піонером». 31 липня у нас був доволі показовим у цьому розумінні. Звісно, все ми не охопили, але частково привідкрили завісу фанк та реггі виконавців .
Як реагували рекламодавці на одноденну зміну формату ТРК у бік "некомерційного" фанку та реггі?
Дивно, але реакції з їхнього боку не було ніякої. Принаймні, мені ніхто нічого не говорив. : )
На вашу думку, цей проект мав певною мірою політичну мету? чому, на вашу думку, фанк та реггі більш популярні у Росії, ніж в Україні?
Надіюся, що ні : ) Політичні сили я згадала, бо ця проблема в країні існує, і її не варто опускати. Але що проект мав політичну мету – такого сказати не можу. Слухачі можуть підтвердити, політику в ефірі ведучі не згадували взагалі (окрім місцевих новин і діяльності місцевих політиків : ) Щодо популярності фанку та реггі в Росії та Україні. Звісно, у наших братів більше популяризують цю музику. У них, в принципі, шоу-бізнес на добрий щабель вище стоїть, аніж в Україні. І слово «бізнес» не просто додаток, а і справді діє. Тому природньо, що і цей стиль росіяни популяризують більше. До речі, якщо подивитися на російські команди, які грають в стилі реггі-фанку, то серед них набереться трохи і українців. Не спроста «наші» їдуть в Росію. Та, в принципі, як і решта виконавців інших стилів.
Чи підтримуєте ви офлайн-акції, пов'язані з мистецтвом?
Ми є локальною радіостанцією (хоча хвилю 107fm чути в радіусі 50-60 км.) Тому ми підтримуємо мистецькі проекти, які відбуваються на Прикарпатті. Сповіщуємо в прямому ефірі про заходи, робимо включення з місця події. Якщо є можливість запросити когось з організаторів у студію (після чи до акції), то користуємося можливістю і запрошуємо їх в рамках тематичних програм. Так, в нашому ефірі йшлося про фестивалі: «Вгору серця», «Уніж», «Шешори» і т.д.
Сподіваємось, наша "Країна" матиме не менш цікаве продовження і у наступному році. Принаймні, хочеться вірити у те, що українці виявляться готовими прийняти "неформатну" музику та розширити географію композицій у своєму плеєрі...
Тетяна Брагіна
Як виявилось, фанк та реггі є більше ніж непопулярними напрямками музики в Україні, але – не в Росії. Там якраз раста займає чи не перше місце серед уподобань мешканців великих міст. І чи не всі вони поклоняються Джа : ) Жарт. Але доля істини у цьому є – 90% учасників нашого онлайн-чату складали якраз музиканти російських гуртів. Де поділися українці та що завадило заявленим колективам з’явитися у онлайні – не так важливо. Важливий тут інтерес до фанку та реггі як самостійних напрямків музики. Втім, у нас в країні виділяється не дуже чітка межа між «власне фанком» та «власне реггі», тоді як в Росії все зовсім інакше. «Фанк-коллективы можно услышать чаще всего на джазовых мероприятиях. Ничего странного, просто джаз и фанк - течения достаточно родственные. Джазовых коллективов гораздо больше, чем фанковых, но! они не чураются исполнять отдельные фанковые композиции. Но я не видел ни одного фанкового коллектива на регги-тусах» - зізнається один з учасників гурту «Джайа» (м.Вологда).
Звучали думки про можливе повторення онлайн-чатівки по тематиці фанку та реггі взимку за участі більшої кількості гуртів з Росії та Білорусії. Висувалась ідея перенесення спілкування у офлайн, але то – у далекій перспективі. Втім, все залежатиме від того, наскільки в Україні приживеться раста-культура. Адже, як сказав один з гостей програми ТРК «Вежа», «це продукт, який в нашій країні не росте. Він чужий для нас, тому і непопулярний». Є над чим задуматись, чи не так?
Ми розпитали програмного директора ТРК «Вежа» (м.Івано-Франківськ) Олену Коновалову про те, наскільки вплинув Міжнародний день фанку та реггі на чи не єдину ФМ-радіостанцію, яка, як то кажуть, «руками і ногами» підтримала проект.
Чому ТРК "Вежа" згодилась підтримати проект "Країна:фанк&реггі" та присвятити день музиці одного напрямку?
Ми намагаємося підтримувати усі мистецькі події які відбуваються в місті. В новинах від інформаційної служби радіо “Вежа» завжди є сюжети на цю тематику. У програмах – розгорнуті інтерв’ю з митцями. Чому погодилися… Перш за все - це популяризація стилів, які, на мою думку, у нас в країні мало відомі. Я, як музикант за фахом, відчуваю ці стилі, як солодкий мед серед гіркої "попси". Загалом, рішення ми приймали разом з колективом. Перечисливши, іванофранківські команди, які грають у стилях фанк та реггі, ми зрозуміли, що таке свято "популяризації" просто необхідне. Адже гуртів виявилося доволі мало. Ну просто дууууже мало :-). Ростислав Войтичук підшукав україномовну музику у цих стилях. Ми прослухали. Я помізкувала над програмами, і так визріла ідея підтримати проект, розповісти і про місцевих виконавців, і про знаних метрів цієї музики. Окрім того, як на мене, такі акції "зближують" або, точніше, можуть зблизити "Схід-Захід", а згодом розвіяти і усунути надуману політичними силами проблему - непорозуміння між жителями Сходу та Заходу України.
Якою була реакція власника ТРК на такий експеримент?
Позитивна. Адже в ефірі йшлося про мистецтво нашого краю, яке вже давно забули. А як я вже казала, метою нашої радіостанції є висвітлення подій міста. У цей день ми від концепції не відступили. Були в гостях виконавці, які творять цю музику, ми почули про їхню теперішню творчість, про стан музичного мистецтва в Україні тощо.
Чи зросли 31 липня рейтинги вашого радіо та чи збільшились масштаби аудиторії слухачів? Чи відповідали вони очікуванням?
Споглядаючи на дописувачів, число збільшилося. Аудиторія дещо розширилася. Маю надію, що попередніх поціновувачів не поменшало : ) Адже до цього дня музики у стилі фанку та реггі в ефірі було не багато. Але інформація була добрана для слухача нашої вікової аудиторії, а це 35-55 років. Люди, які вміють аналізувати та є молоді «душею».
Яка музика є "форматною" для вашого радіо?
У музиці ми зосереджуємо увагу на якості. Беремо до уваги музичне оформлення, звук, вокал, обробку. У світі є так багато хорошої професійної музики, яку на українських радіостанціях, на жаль, почути практично не можливо. А ми, як радіостанція комунальна, можемо собі дозволити деякі «відхилення» від загальноприйнятого формату. Якщо перечислити стилі, які звучать на нашій радіостанції – вийде цілком звична картина: поп-рок, стара поп-класика, R&B, є поп-джаз і блюз, сучасні хіти... Велика увага українській музиці. Її в нас ефірі за добу не менше 50 відсотків. Але загалом, радіостанція вирізняється з-поміж інших. Плей-лист довший, тобто немає такої кількості повторів пісень в ефірі за день і немає «поющих трусов».
Чи згодились би ви провести подібний експеримент, присвячений, скажімо, року чи джазовій музиці? Тематичні програми - чи мають вони шанс на існування?
Безперечно. Я би, правда, не називала це експериментом. А тематичні програми у такий день просто необхідні. Адже слухач може не лише прослухати музику у певному стилі, але і дізнатися про те, хто створює зараз її, хто був «піонером». 31 липня у нас був доволі показовим у цьому розумінні. Звісно, все ми не охопили, але частково привідкрили завісу фанк та реггі виконавців .
Як реагували рекламодавці на одноденну зміну формату ТРК у бік "некомерційного" фанку та реггі?
Дивно, але реакції з їхнього боку не було ніякої. Принаймні, мені ніхто нічого не говорив. : )
На вашу думку, цей проект мав певною мірою політичну мету? чому, на вашу думку, фанк та реггі більш популярні у Росії, ніж в Україні?
Надіюся, що ні : ) Політичні сили я згадала, бо ця проблема в країні існує, і її не варто опускати. Але що проект мав політичну мету – такого сказати не можу. Слухачі можуть підтвердити, політику в ефірі ведучі не згадували взагалі (окрім місцевих новин і діяльності місцевих політиків : ) Щодо популярності фанку та реггі в Росії та Україні. Звісно, у наших братів більше популяризують цю музику. У них, в принципі, шоу-бізнес на добрий щабель вище стоїть, аніж в Україні. І слово «бізнес» не просто додаток, а і справді діє. Тому природньо, що і цей стиль росіяни популяризують більше. До речі, якщо подивитися на російські команди, які грають в стилі реггі-фанку, то серед них набереться трохи і українців. Не спроста «наші» їдуть в Росію. Та, в принципі, як і решта виконавців інших стилів.
Чи підтримуєте ви офлайн-акції, пов'язані з мистецтвом?
Ми є локальною радіостанцією (хоча хвилю 107fm чути в радіусі 50-60 км.) Тому ми підтримуємо мистецькі проекти, які відбуваються на Прикарпатті. Сповіщуємо в прямому ефірі про заходи, робимо включення з місця події. Якщо є можливість запросити когось з організаторів у студію (після чи до акції), то користуємося можливістю і запрошуємо їх в рамках тематичних програм. Так, в нашому ефірі йшлося про фестивалі: «Вгору серця», «Уніж», «Шешори» і т.д.
Сподіваємось, наша "Країна" матиме не менш цікаве продовження і у наступному році. Принаймні, хочеться вірити у те, що українці виявляться готовими прийняти "неформатну" музику та розширити географію композицій у своєму плеєрі...
Тетяна Брагіна
05.08.09
Інші новини по темі:
Коментарі (1)
